собача вірність
кепрісія
вірний собака із ніжною шкірою та рушниця з пустим магазином: не існує коханок покірніших за дівчат, що зображують сильних. і не цілуються так жодні губи, як вуста, що вже вивчили голод, і хто збирав себе довше докупи, виглядає найкраще оголеним. як хризантемова цнота секретів та схолоджений жар революцій: тут не знайти красивіших поетів за скалічених та безпритульних. бо догорає так пострілом серпень, як безгрішно кохає дитина: той, хто мріє палити фортеці — той першим падає на коліна. не змальовують кращих портретів, ніж з очей, що клює безнадія, і хто найдужче цілує штиблети, поховав найвеличніші мрії. розкине руки їм тверде розп’яття, пригорне всі печалі, як матір, і так, як я, тонкошкіре прокляття, ніхто не зможе тебе покохати.
2023-10-22 08:49:14
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Невимовно красиво
Відповісти
2023-10-22 17:21:33
1
кепрісія
@Н Ф щиро дякую! ❤️
Відповісти
2023-10-22 17:48:08
1
Інші вірші поета
сосни кашляють попелом вологий короб з вишневого льоду вербальні атлети на м'ясокомбінаті
Інші поети
yas_mine
@yas_mine
Mark Fortis
@Mark_Fortis
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12309
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5652