Юнак

Ференіка Грушецька

Мені так весело, юначе. Я вже не та, хто тихо плаче. Забувши губ терпкий твій смак, Ти вже не той коханий мій юнак. Я починаю забувати, Як ти любив зі мною грати, Як сльози лилися невпинно, Коли не знала, що загину. Ти обіймав моє лиш тіло, Любити навіть ти не міг. А боляче робив настільки вміло, Що легше стало, коли лиш випав сніг.

2019-05-15 12:15:24

Інші вірші поета

Чай і кава Моя маленька сповідь Твій останній день Хибні романси

Інші поети

aadee2

@aadee2

Аня

@Ann_000

Maggy W.

@maggy

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2645

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

3586