З тобою
Я така наївна у твоїх обіймах, мій розум вимикається. Незрозуміло, що за сила з моїми почуттями грається. Ти бачив мене справжньою, навіть якщо цього не хочу. В душі, ще зовсім не порожньою тобі на світ свій я відкрила очі. Для мене нелегким був шлях, на ньому досі є каміння. В моїх очах ще є той страх і крапля непорозуміння. Та я стараюсь жити, бо потім буде важче, стараюся любити, з тобою мені краще.
29.10.2019
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
BABY MALISA
Як же ніжно❤️Мені дуже сподобалось. Гарно👏❤️❤️
Відповісти
29.10.2019, 13:58
Подобається
Ференіка Грушецька
@BABY MALISA дякую 😊❤️
Відповісти
29.10.2019, 14:01
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2870
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1277