Нехай заздрять
Та нехай вони заздрять, що я поруч з тобою. Обіймаю ніжно, торкаюсь рукою. Ти хоч знаєш із ким життя поєднаєш? Так коханий, зі мною, ти це добре знаєш. І нехай я наївна, боюсь глянуть у вічі, мовчу дуже часто, ховаюсь за плечі лиш твої, які рідні й такі дивовижні. Я не зможу без них і без тебе прожити. Та нехай вони заздрять, мені що до того. Ми не пара можливо для когось. І ми не такі, яких варто судити. Нехай для початку вчаться любити. Хіба виглядає так справжня любов? Ну звичайно! Коли ти божевільна, а він надзвичайно.
2019-11-20 12:59:36
8
0
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
46
8
3411
Кохаю
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
97
15
7425