Ласка
Ференіка Грушецька
Постій зі мною в тишині, вона така глибока і самотня, як ти і очі там твої, немов прихована безодня. Постій, не йди, побудь зі мною. Тебе чекаю вже давно, а ти мовчиш, утримуєш рукою і маниш, знову як на зло. І мого погляду вже досить, щоб ти потрапив в мою пастку, рукою гладив мої коси і проявляв до мене ласку.
2020-02-10 18:41:20
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ром Сімчук
Дуже гарно 😘 Молодець!
Відповісти
2020-02-11 06:40:03
1
Ференіка Грушецька
@Ром Сімчук дякую♥️
Відповісти
2020-02-11 06:42:50
Подобається
Інші вірші поета
Я повинна вже піти Колись Сон Любов
Інші поети
breathings
@breathings
Anna Tykholiz
@westofcoast
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2539
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1703