Усе з нуля
Ференіка Грушецька
І я почну усе з нуля. Закрию очі на невдачу І хай здригнеться вся земля, Я вже ніколи не заплачу. А рани заживуть не швидко, Та не болить вже, я звикаю, Мені від себе також бридко, Та біля себе вас я не тримаю. Кому так треба, той піде, Залише спогад лиш у серці, Та вже добро вам не впаде, Не ждіть його, я зачинила дверці.
2018-11-15 22:12:06
4
0
Інші вірші поета
Чорно-біла смуга Тату, зараз йде війна... Хто ти? Боягуз
Інші поети
Ava Brown
@avaontiana08
Emily Prime
@Emily_Prime
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3113
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4977