Чай і кава
Він пив каву, вона чай. -Що це за річ? -Ні, не читай! Мої вірші: моя забава, Не будуть гроші, не буде слава. Я захотіла, я написала, Не треба грошей, бо не благала. У цих віршах моя душа, Відомою я стать не хочу, Ніхто не дасть ані гроша За душу молоду, дівочу. Хіба багато зараз є Тих, хто цю поезію читає? Благаю вас, дурних стає, Вони, не той хто поважає. Зараз тихо, а за край Лиш чути, як той дощ шумить, Він пив каву, вона чай, В кафе ніхто не гомонить.
2018-03-16 06:53:23
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Ангелина Коломиец
Гарні слова, та рифма збита... Не завжди легко лягає на сприйняття тексту. Але зміст зрозумілий, а це саме важливе
Відповісти
2018-03-16 07:56:23
Подобається
Ференіка Грушецька
@Ангелина Коломиец дякую за критику, цей вірш був на скору руку😄
Відповісти
2018-03-16 08:01:57
Подобається
Ангелина Коломиец
Відповісти
2018-03-16 08:16:56
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4072
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2705