Глухе мовчання
Ференіка Грушецька
Два роки. Два роки глухого мовчання, напевно мене ти забув. Не було між нами кохання, а лиш просто вітер подув. Ти дав мені волю і крила, себе я відчула у казці. Коли про любов я тобі говорила, ти усміхався, у масці... Ця маска була вже, як справжня. Були лиш слова для надії, і стала я зовсім порожня, бо ти обірвав мої мрії. Так, коли згадую, боляче. Але пам'ятаю про зло, коли моє серденько сонячне, любило тебе, але тепер вже, як скло.
2021-12-05 17:12:36
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ріна Беррі
Как это грустно и к сожалению близко мне 💔
Відповісти
2021-12-10 00:23:13
1
Інші вірші поета
Нехай заздрять Юнак Усе з нуля Люби
Інші поети
PinkLilyBlossom
@PinkLilyBlossom
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8515
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1984