Глухе мовчання
Ференіка Грушецька
Два роки. Два роки глухого мовчання, напевно мене ти забув. Не було між нами кохання, а лиш просто вітер подув. Ти дав мені волю і крила, себе я відчула у казці. Коли про любов я тобі говорила, ти усміхався, у масці... Ця маска була вже, як справжня. Були лиш слова для надії, і стала я зовсім порожня, бо ти обірвав мої мрії. Так, коли згадую, боляче. Але пам'ятаю про зло, коли моє серденько сонячне, любило тебе, але тепер вже, як скло.
2021-12-05 17:12:36
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ріна Беррі
Как это грустно и к сожалению близко мне 💔
Відповісти
2021-12-10 00:23:13
1
Інші вірші поета
Я ще тебе пам'ятаю Омана Твій останній день Крила
Інші поети
Уляна
@Ulyana_New
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3064
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5470