Не хочу

Ференіка Грушецька

Я не хочу вагатися чи бути з тобою. Я не хочу боятися знову піти. Я не думаю серцем, а вже головою, І я бачу у нас зовсім різні світи. Я не хочу боятися твого відходу. Я не хочу мовчати, коли мені важко. Буває, не даєш ти мені аж проходу, А буває інколи тяжко. Я не хочу постійно себе заривати, Бо ти точно не будеш копáти. Я не хочу постійно в обличчя кричати, А ти будеш мовчати. Моя люба, вже досить мене убивати. Наша дружба вже майже на дні. Ти хотіла над мною лише тільки влади, А отримаєш це лише тільки в сні. Ти завжди розуміла де я навчаюсь, І як вмію тепер я читати людей, А тепер ти сама на це вже попалась, Тож, тепер можеш йти геть. Ти зі мною уже попрощалась, Я не буду тебе вже тримати. Ти була така мила спочатку, А тепер тебе не упізнати.

2023-04-18 21:46:18

2

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Ганна Мельник

Красивий вірш. В наш час справді важливо розрізняти людей. Гадаю, що такі вірші допомагають набратися сміливості поговорити зі своєю другою половинкою на дійсно важливу тему

Відповісти

2023-09-11 14:27:45

Подобається

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

42

5

1324

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

37

4

4318