Книга
Жаліюся на долю, Плачу по ночах, Знали б скільки болю У моїх очах. Книга я закрита На замок міцний, Золотом покрите Щось цікаве в ній. Кожний не відкриє, Треба ключ знайти, Хтось секрет прикриє, Всі мої сліди. Золотом покрита, Не відкрити голіруч, Книга я закрита, Замкнута на ключ.
2018-08-06 13:19:51
8
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2750
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
5710