Заметіль
В повітрі в'ється заметіль,
Безкарно безлад там вчиняє,
Хто б попросив її звідтіль?
Чи хтось достатню силу має?
Позамітала всі стежки,
На гілочках - рядки з бурульок,
Нещасні,зморені пташки
В дахах шукають порятунок.
Вона ж їх їжу присипа,
І не пита чиєїсь згоди,
Пернатим без харчів - біда,
Нікого їй, нажаль, не шкода...
Ох, розходилась, розбрелась,
Вона - неначе королева,
В ошатну сукню одяглась,
Та погляд її лиш сталевий...
Такий - пощади ти не жди,
Бо замість серця - ледяниця,
Без співчуття вона завжди
Стирає посмішки на лицях...
2022-12-11 20:23:07
9
2