Чому?
Н Ф
Скажи, коли настане мить, коли те все переболить?.. Коли уже настане час, Й життя, там де немає нас?.. Коли минеться і мине, Любов та що джерельцем б'є?.. Й коли той спокій вже прийде, Коли страждання забере?.. Чому так довго не згаса, Тоді запалена свіча?.. Чому не плавиться ще віск? Чому вона мов обеліск? Скажи, чому?.. І знов "чому"... Вже більше я не обійму... І слів потрібних не знайду... А важко як... Чому? Чому?...
2022-11-01 14:20:22
13
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Н Ф
Щиро дякую!Приємно🤗
Відповісти
2022-11-13 21:53:49
Подобається
Н Ф
@Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;) У мене,коли проблеми з римою,відкладаю вірш на потім.А тоді,коли щось з'являється в голові- біжу писати,поки не зникло)
Відповісти
2022-11-13 21:56:31
1
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
@Н Ф теж саме , це називається натхнення)
Відповісти
2022-11-13 21:57:15
1
Інші вірші поета
Очі у тебе горять Химери Здавалось... Весна
Інші поети
Vorozhka
@Vorozhka
Veronika Gold
@Goldenbum
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2605
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2967