Чому?
Скажи, коли настане мить, коли те все переболить?.. Коли уже настане час, Й життя, там де немає нас?.. Коли минеться і мине, Любов та що джерельцем б'є?.. Й коли той спокій вже прийде, Коли страждання забере?.. Чому так довго не згаса, Тоді запалена свіча?.. Чому не плавиться ще віск? Чому вона мов обеліск? Скажи, чому?.. І знов "чому"... Вже більше я не обійму... І слів потрібних не знайду... А важко як... Чому? Чому?...
2022-11-01 14:20:22
13
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Н Ф
Щиро дякую!Приємно🤗
Відповісти
2022-11-13 21:53:49
Подобається
Н Ф
@Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;) У мене,коли проблеми з римою,відкладаю вірш на потім.А тоді,коли щось з'являється в голові- біжу писати,поки не зникло)
Відповісти
2022-11-13 21:56:31
1
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
@Н Ф теж саме , це називається натхнення)
Відповісти
2022-11-13 21:57:15
1
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5630
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1783