Здавалось...
З тобою - змінювався світ, З тобою - змінювалось все, Здавалось, бачу небозвід Через твоє стальне плече. Здавалось - землю не черкала, Десь там, в горах була душа, Й так довго я на те чекала, Й так довго я до того йшла. Щоб жити так, як забажалось, Не слухать докорів, пліток, Щоб все омріяне збувалось, Робити щоб за кроком крок... Та що казати, загорілась... Палала, ясно, мов зоря, Та й думати вже не хотілось, Була наївна, мов дитя. Поіншало усе миттєво- Сьогодні є - завтра нема, Що вчора бУло не суттєво, Вже зараз - мало не біда... Усі печалі і тривоги, Осталися лише мені, Ти ж вибрав іншої дороги, І легко так пішов по ній... Здавалось й бачила багато, Здавалось, що не здамся, ні, Та хоч яка була б завзята, То те лише здалось собі...
2022-11-14 22:07:30
8
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Н Ф
Дякую за коментар)
Відповісти
2022-11-15 05:57:56
Подобається
Вікторія Тодавчич
Дійсно цікавий вірш, вже декілька разів перечитала. Дуже гарно вийшло)))
Відповісти
2022-11-15 09:26:05
1
Н Ф
Дякую 😘 Інколи натхнення гарно працює)
Відповісти
2022-11-15 09:32:04
Подобається
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16671
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13193