Химери
Хотілось би сховати погляд, Або, дивитись в далечінь. Безкрає море зовсім поряд, Та на мені від скелі тінь. Його солоні, чисті сльози На гальці все наводять блиск, І не псують шторми, чи грози, Ціанового шовку лиск. Манливі бірюзи простори, Хоч очі ваблять - та дарма, Там в глибині живуть потвори, І час від часу вирина. Вони ятрять, шматують душу, Отрута сóчиться у кров, Виходять із води на сушу, У зітканий з пітьми альков. Тоді, заволодіють серцем, У розум впустять чорноту, Від болю усе тіло рветься, Їм - лиш би перейти межу. Перемогти їх - надважливо, Загнати на саміське дно, Узявши смолоскип сміливо Назавжди випалити зло.
2023-05-23 22:28:13
18
14
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (14)
Н Ф
@Честер Фінч Велике спасибі☺️
Відповісти
2023-06-06 04:08:45
1
Лео Лея
Ви - художник, який малює словом 💖
Відповісти
2023-08-09 03:02:44
1
Н Ф
@Лео Лея Дякую, приємно☺️
Відповісти
2023-08-09 06:13:13
1
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
17080
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4179