Ще зовсім не пізно
Ще зовсім не пізно, та вже сутеніє, Та й сонця сьогодні весь день не було, Надворі все дужче тьмяніє й тьмяніє, Здається, довкола все сном затягло... Навколо все швидко якось посіріло, І фарби осінні поблякли за мить, Уже відцвіло, і уже облетіло, Лише де - не - де, ще самшит майорить. На гілці порожній гойдалася пташка, І погляд цікавий в моє був вікно, Не знаю,чи знайдеться їй ще комашка, Чи в полі для неї ще буде зерно? Вона, мов почула думки - й полетіла, А я ще так довго дивилася вслід, Як швидко тріпочуть ті крихітні крила, Який же прекрасний пташиний політ.
2022-11-12 15:41:12
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Антон Шаталов
Чомусь я задумався про свій майбутній відліт від гнізда, читаючи цей вірш
Відповісти
2022-11-13 01:03:52
2
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Гармонічно ,прям рима пейзаж вимальовує....🤔😌🧡
Відповісти
2022-11-13 21:16:52
1
Н Ф
Дякую)
Відповісти
2022-11-13 21:17:28
1
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3926
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2628