Блог
Всі
Челендж #факти_про_автора
Думки вголос, Особисте
Вітаю)
Вирішила підтримати челендж Анни Стоун на цій платформі. Тож,
#факти_про_мене
Почну з вподобань)
- Люблю історичні (документально підтверджені) факти з цікавинками та різними пікантностями, які приховувалися певний час, але були очікуваними. Тішуся, коли можу сказати: "... от я так і знала..."))
- Щодо музики. Раніше мені було важливо слухати та розуміти текст пісні. Зараз це стало не важливо. Слухаю саме музику.
- Читати, майже, не маю часу. Тому книжки слухаю. Різні. Від початку до кінця. Навіть, якщо не цікаво. Бо завжди хочу зрозуміти, що хотів мені донести автор.
- Щодо фільмотеки. Люблю детективи.
- Писати почала недавно. Точніше сказати, записувати думки та ідеї. А вигадувала їх з дитинства.
- За освітами — бухгалтер, економіст та фінансист. Працювала саме за цими спеціальностями.
- Народилася на межі зодіакальних знаків Риб та Овна. А зважаючи на те, що поява Змієносця внесла певні корективи у гороскоп, то з чистою совістю, обираю собі характеристики та прогнози, які сама схочу)
- Саркастично-цинічна)) Була такою завжди. Тобто, це — не вікове))
- Люди втомлюють. А тупі — бісять.
- Вже не мрію) Просто маю те, що хочу.
- О так. Вчитися люблю. Цікаво все нове. Навіть намагалася вчити китайську. Та "увімкнувся" Овен, набридло, кинула)
-)) Вважаю, що магії байдуже —вірять в неї чи ні. Вона — просто є.
- Ні, змій не боюся. Навіть не знаю, що написати про свої фобії. Зі своїми страхами я вже давно домовилася. Вони мене не чіпають, я не глузую з них.))
- Більш як двадцять років ми з чоловіком займалися племінним розведення середньо-азійських вівчарок. Вже і не перерахую, скільки собак перебуло в нашому дворі. Але були і особливі. Буду пам'ятати їх завжди.
Коти. Зараз їх у мене четверо)
- Так, завдяки Анні взяла участь у написанні «Босорки» та стала рекордсменкою))
- Змусити мене плакати неможливо. Було. Тепер плачу часто.
Дякую, Анно, за цікаву задумку. Сподіваюсь, що мій блог когось зацікавить)
Особисте
Вітаю)
А розказати, що я робила сьогодні зранку)) 😉 Вчилася створювати історію в Інстаграм🤗
Можливо, для когось це - звичне діло, а для мене - досягнення. 🤓
А знаєте, хто мені терпляче допомагав порадами у переписці?) Анна Стоун.🤝
І та ранкова колотнеча була не просто так. А заради досягнення мети😊
Так сталося, що нам з Анною дуже схотілося зробити відео ефір на сторінці @_literally_literature за участі Сергія Батури (S. Batura).
І першими організувати перше інтерв'ю з винахідником літературного жанру Печворк.
І що ж ви думаєте?.. В нас все вийшло!💪
Всього за три години:
- отримали згоду Сергія на інтерв'ю (і я дуже вдячна йому за чуйність ❤️) ;
- чарівна Міріам Міест взяла на себе підготовку запитань і клопоти по проведенню ефіру (і вийшов чудовий рівень бесіди👍);
- неймовірна Анна Стоун чаклувала в Інстаграммі над усіма отими, не зрозумілими для мене, технічними нюансами (і все працювало, як швейцарський годинник👌).
А я навчилася-таки створювати історію в Інстаграм!)) 😉
Спілкування з шановним гостем було цікавим і затишним. Спостерігати за ефіром було приємно і пізнавально.
Я не перестаю захоплюватися українською молоддю. Завзяті, наполегливі, розумні і доброзичливі.
Чи є щось, чого б ми не змогли зробити разом?
Сьогоднішній позитивний ранок показав, що то - наврядчи... 😉
Дівчата, ми - круті! 😘🎉
Дякую вам! 😘😘
P. S.
Щодо самого ефіру. Ви можете переглянути запис
(якщо раптом пропустили анонс від Анни), і переконатися в об'єктивності мого захвату😍
https://www.instagram.com/reel/C7_egNPNqYL/?igsh=MWhuOWVtaTRmODh6Mg==
Книги
Всі
Вірші
Всі
Хмаринка
В небі блакитнім
біла Хмаринка
плавала в просторі, наче пір'їнка.
Червнем зігрітий
пустун-Вітерець
на неї дмухнув і погнав навпростець.
Сердилась Хмарка на дії зухвалі.
Та Вітерець не зважав,
гнав віддалі.
Образилась Хмарка.
Похмурою стала.
Сльозинки-краплинки
на землю
упали.
Сипали з неба рясні перлинки.
З ними образа
стікала
з Хмаринки.
Сонячний промінь небом майнув,
ніжну Хмаринку
м'яко торкнув.
Падали
дощиком
сльози на листя.
Червону Порічку накрили намистом.
З бордової Вишні стікали перлини.
Коштовний кришталь іскривсь на Калині.
Хмаринці всміхались зелені дерева.
Раділа дощу Шипшина рожева.
Жовті Кульбабки веселі стояли,
бо краплі живильні на землю упали.
І Хмарка дивилась згори
й посіхалась.
В чарах веселощ вона розчинялась.
На згадку всі барви червневі зібрала...
Яскравою Хмарка
Веселкою стала.
25.06.22
6
2
323
Обличчя війни
(Робота в рамках конкурсу
"Слова на полотні")
Війни обличчя - жах з пітьми очниць,
в яких -
завмерлий крик кривавих таємниць.
Війна - потвора,
створена вбивати,
неволити,
нещадно катувати,
знущатися,
безкарно ґвалтувати,
бездумно нищити,
зухвало грабувати.
Війна - це безкінечне божевілля,
бравади сили в розпачі безсилля.
Війни здобутки - невідновні втрати.
Обірваних життів не перерахувати.
Війна втопила у крові слова Христові.
В невинні душі вп'ялися голки тернові.
Війна, то - найстрашніші сни на яві,
в яких довкіл царює Смерть кістлява.
"Війни обличчям"
передрік Далі
фінал жахливий людства на Землі.
24.07.2023.
3
3
263
Спогад
(Робота в рамках конкурсу
"Слова на полотні")
Очка закриваються.
Я вже засинаю.
До теплої долоні щічку притискаю.
Чую тихий шепіт:
"Баю-бай, дитино.
Спи.
І я з тобою трішки відпочину."
Місяць у віконце мені посміхається.
Сон-Дрімота ніжно оченят торкається.
Зірочка вечірня промінцями грає
і мене маленьку лагідно питає:
"Чому ж оченятка ти не закриваєш?
Засинай.
А я здійсню все, чого бажаєш.
Хочеш, вигадає тато веселу забаву?
Або, бабуся казочку розповість цікаву?"
Вередливо Зірочці я відповідаю:
" Ні. Нехай мій тато міцно засинає.
І втомлена бабуся хай відпочиває.
А увісні чудовім
про усі турботи хай мама забуває.
Зіронько яскрава,
є в мене бажання.
Виконай, будь ласка, єдине прохання.
Зроби так,
щоб я завжди пам'ятала,
як мене, маленьку,
молода матуся спатоньки вкладала."
3
6
322
