Блог
Всі
Думки вголос
Всі знають, що існують бенгальські тигри 🐅 Та, не всі знають, що між Індією і Бангладеш є регіон Бенгалія зі своєю історією і мовою 😉. Так от, в Бенгалії є мудре прислів'я. "Драхма* захищає того, хто захищає драхму."
* Драхма - те, що тримає або підтримує. (Векіпедія)
І от мені стало цікаво чи є в нашій мові аналогічне прислів'я?... 🤔
Новини
Хочу похвалитися(!)😊 безперечно(!) чудовим результатом моєї співпраці з надзвичайно артистичним Генріхом Баварським (❤️). Озвучка дитячого віршика в його виконанні - неймовірна! 👍 Влучно-емоційна. Створююча належну атмосферу. По-котячому (😺😉), м'яка і грайлива. Я отримала велике задоволення від спілкування з Генріхом😘 під час створення роліка, який ми хочемо продемонструвати вам 😁🤗
https://youtu.be/xpdgPyL7ZB4?si=MMrm3K6eglCa8wlK
9
121
Книги
Всі
Вірші
Всі
Замріяний Листопад
У крихкій блакиті неба
Листопад про літо марив.
Розігнав пухнасті хмари.
І уласкАвлював дерева,
що ніжились в осінніх чарах.
Ранкова тиша кришталева
тужила за пташиним співом.
Бо не бриніли переливи
у знелистяних деревах.
Десь там в заобрійній мандрівці
зграя з тихим сумом лине.
Загубились голосочки...
Тонкі ажурні гілочки
яскраве Сонечко спіймали
і ніжно промінцями грали.
І в напівсонному таночку
золоте листячко кружляло...
... на землю втомлено лягало.
Впліталося в барвистий килим
мереживом тЕпло-пожовклим
і між дерев відпочивало.
Чаклунка Осінь ті листочки
вітерцем розворушила,
закружляла-закрутила.
З землі до неба підхопила...
І ніч похмуру листопадну
зірками з листя освітила.
04.11.23.
0
1
71
Спогад
Очка закриваються.
Я вже засинаю.
До теплої долоні щічку притискаю.
Чую тихий шепіт:
"Баю-бай, дитино.
Спи.
І я з тобою трішки відпочину."
Місяць у віконце мені посміхається.
Сон-Дрімота ніжно оченят торкається.
Зірочка вечірня промінцями грає
і мене маленьку лагідно питає:
"Чому ж оченятка ти не закриваєш?
Засинай.
А я здійсню все, чого бажаєш.
Хочеш, вигадає тато веселу забаву?
Або, бабуся казочку розповість цікаву?"
Вередливо Зірочці я відповідаю:
" Ні. Нехай мій тато міцно засинає.
І втомлена бабуся хай відпочиває.
А увісні чудовім
про усі турботи хай мама забуває.
Зіронько яскрава,
є в мене бажання.
Виконай, будь ласка, єдине прохання.
Зроби так,
щоб я завжди пам'ятала,
як мене, маленьку,
молода матуся спатоньки вкладала."
1
3
103
Бджола та Оса
У бувальщині чи в казці...
та не зараз, а давно
все навколо жило в мирі
і доброзичливим було.
Невдячність і Заздрість окремо тулились.
Та, якось разом у лісі зустрілись.
В тіні причаїлись.
Огледілись тихо.
Безшумно ступали.
І шкодити нишком розпочинали
усім, кого між дерев зустрічали.
Бджола і Оса в ту пору дружили.
Як добрі сусідки у злагоді жили.
В теплім дуплі із сім'єю - Бджола.
Оса ж у гнізді між листя гула.
Невдячність і Заздрість
час не втрачали.
З-під тіні дерев спостерігали,
як Бджілка Осу на чай запросила,
як подружку милу зручненько вмостила,
як з радістю щедро її пригостила
духмяним пилком
і медком солоденьким.
Любила Оса такі посиденьки.
Бджілка гостинці осинятам збирала...
Та, раптом, Невдячність Осу обійняла.
А Заздрість їй тихо на вухо занила,
що Бджілці, чомусь завжди більше щастило...
Змарніла Оса.
Пити чай не схотіла.
Забувши гостинці, геть полетіла.
Літо минуло.
Осінь настала.
У злобі діти Оси підростали.
Заздрили хазяйновитій Бджолі.
Мріяли жити у теплім дуплі.
Якось, з-під листя, що золотіло,
розлючені оси роєм злетіли.
Нахабно ввірвавшись в оселю до бджілок,
рушили все, мед крали і пилок.
Жалили оси бджілок без жалю.
Бджілки ж втрачали життя разом з жалом.
Мужньо дупло своє захищали.
Вигнали ос.
Та запам'ятали,
як заздрість
і чорна невдячність Оси
в їхню оселю біду принесли.
20.10.23
0
1
68