Спогад
(Робота в рамках конкурсу "Слова на полотні") Очка закриваються. Я вже засинаю. До теплої долоні щічку притискаю. Чую тихий шепіт: "Баю-бай, дитино. Спи. І я з тобою трішки відпочину." Місяць у віконце мені посміхається. Сон-Дрімота ніжно оченят торкається. Зірочка вечірня промінцями грає і мене маленьку лагідно питає: "Чому ж оченятка ти не закриваєш? Засинай. А я здійсню все, чого бажаєш. Хочеш, вигадає тато веселу забаву? Або, бабуся казочку розповість цікаву?" Вередливо Зірочці я відповідаю: " Ні. Нехай мій тато міцно засинає. І втомлена бабуся хай відпочиває. А увісні чудовім про усі турботи хай мама забуває. Зіронько яскрава, є в мене бажання. Виконай, будь ласка, єдине прохання. Зроби так, щоб я завжди пам'ятала, як мене, маленьку, молода матуся спатоньки вкладала."
2023-10-29 18:24:01
3
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Dmitri Lokashincofe
@Ірина Велика я тоже часто спогадам придаюся
Відповісти
2024-02-08 19:44:08
2
Ірина Велика
@Dmitri Lokashincofe ) а я - не часто і ненавмисно. Але, трапляється, що "накриває")
Відповісти
2024-02-08 21:56:33
1
Dmitri Lokashincofe
@Ірина Велика розумію і в мене так буває
Відповісти
2024-02-08 23:07:59
1