Обличчя війни
Ірина Велика
(Робота в рамках конкурсу "Слова на полотні") Війни обличчя - жах з пітьми очниць, в яких - завмерлий крик кривавих таємниць. Війна - потвора, створена вбивати, неволити, нещадно катувати, знущатися, безкарно ґвалтувати, бездумно нищити, зухвало грабувати. Війна - це безкінечне божевілля, бравади сили в розпачі безсилля. Війни здобутки - невідновні втрати. Обірваних життів не перерахувати. Війна втопила у крові слова Христові. В невинні душі вп'ялися голки тернові. Війна, то - найстрашніші сни на яві, в яких довкіл царює Смерть кістлява. "Війни обличчям" передрік Далі фінал жахливий людства на Землі. 24.07.2023.
2023-12-17 21:03:35
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Ірина Велика
https://youtu.be/NohhdNFCFrw?si=qP24SLsw0iyIBTx6
Відповісти
2023-12-18 18:44:13
Подобається
Dmitri Lokashincofe
@Ірина Велика Так-війна місце болю та страждань.
Відповісти
2024-02-08 19:43:37
2
Ірина Велика
Так.
Відповісти
2024-02-08 21:57:12
Подобається
Інші вірші поета
Святковий Настрій для Аліси Весна Поранені будинки Дубочок
Інші поети
ikram tahr
@ikram_tahr
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2172
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5420