Хоча би раз тобі наснилась
Н Ф
(18+)
Чому ти не зустрів когось, Хто би любив тебе безтями? Чомусь-то не знайшовся хтось, Хто б пестив ніжними руками? Хто би ночами обіймав, Хто б дарував щасливі ранки, І хто би часто цілував, Порушував твої мовчанки?.. Хто б розумів, тебе весь час, Хто б розділяв твої тривоги , Щоби твій вогник не погас Щоб ти не збився із дороги... Чому ти не шукав когось, Хто б вмів думки твої читати? Чому, скажи, так повелось? Чому повинен ти страждати? Чому, скажи, не віднайшов Ту половинку серцю свому? Натомість - хтось п'є твою кров... І ти дозволив бути тому... А може... ти шукав... знайшов, Та втримати - все ж не судилось, Та де ж тепер ота любов?... Хоча би раз тобі наснилась...
2022-11-05 17:46:30
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Вікторія Тодавчич
Дійсно, любов така цікава річ... Чудовий вірш 👏
Відповісти
2022-11-05 17:48:00
1
Н Ф
Дякую.🙃Цікава,неординарна,виснажлива,токсична...у кожного вона різна,та любов.
Відповісти
2022-11-05 18:18:35
Подобається
Інші вірші поета
Один з моїх Історії Чомусь до серця Очі у тебе горять
Інші поети
Solo Frau
@frausolo
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4106
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1632