Спішить вже осінь
А поміж тим спішить вже осінь, Лаванди смикає кущі, Спліта віночок із колосся, Від неба вже шука ключі. Шукає пензлі і мольберти, Відтінки вохри золоті, Бо барви вже не вдасться стерти, Якщо підібрані не ті. Шукає чобітки гумові, "Кудись подівся дощовик?" І, навіть, місяць що у повні, Змінив свій повсякденний лик.
2023-08-04 11:59:40
16
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Н Ф
@Лео Лея Дякую 🙂
Відповісти
2023-08-09 06:13:45
1
Євгеній Назаренко
Ритм збивається а одному рядку, але чудово)
Відповісти
2023-09-09 19:26:17
1
Н Ф
Відповісти
2023-09-10 05:26:39
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1870
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1969