Незнайомцю
Привіт, знайомий незнайомцю... Де зник раптово, мов туман? Чи ти побіг на зустріч сонцю? Чи тебе звабив океан? Чи десь слова ти мовиш стиха, Слова - надійніші стріли, Що подолають біду й лихо, Що дають силу далі йти? Може, зморився, зажурився, І прагне дух спочинку твій? Чи гостювавши, забарився, Десь віднайшовши спокій свій?.. А може сон зловив в тенета, Тримає і не відпуска?.. Уже й рядки шепочуть :"Де ти?.." А ти все - десь... й не поспіша...
2022-11-27 22:07:46
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Атмосфера класна. Вірш чуттєвий. ( він мене зачарував)
Відповісти
2022-11-28 09:07:56
1
Н Ф
Рада,що Вам сподобалось)
Відповісти
2022-11-28 09:12:12
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2210
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1854