Незнайомцю
Привіт, знайомий незнайомцю... Де зник раптово, мов туман? Чи ти побіг на зустріч сонцю? Чи тебе звабив океан? Чи десь слова ти мовиш стиха, Слова - надійніші стріли, Що подолають біду й лихо, Що дають силу далі йти? Може, зморився, зажурився, І прагне дух спочинку твій? Чи гостювавши, забарився, Десь віднайшовши спокій свій?.. А може сон зловив в тенета, Тримає і не відпуска?.. Уже й рядки шепочуть :"Де ти?.." А ти все - десь... й не поспіша...
2022-11-27 22:07:46
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Атмосфера класна. Вірш чуттєвий. ( він мене зачарував)
Відповісти
2022-11-28 09:07:56
1
Н Ф
Рада,що Вам сподобалось)
Відповісти
2022-11-28 09:12:12
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5630
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2452