У темрятині...
Антон Шаталов
У темрятині... Сиджу я зараз сам на сам, Лишень з думками... Похмуро й тихо вітер віє, в розчинене моє вікно. А десь далеко, сиво-сиво, Розкинулось якесь село. Там страх і спокій покривають Одну Її... Хтось думає, шо то любов... Та мабуть ні. Далеко утікло усе воно, І почуття, і розпач, лихо й біль... На них уже поспів попліться хміль... Не знаю, відчуваю сум чи ні, Та мабуть так, мені шкода її... Не знаю то любов чи тільки тінь, Та точно знаю, я заплутався в собі...
2022-10-31 16:09:51
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Пробило на сльозу від такого сильного вірша. ( Це чудово я відчула усі ці сумні емоції й це так гарно, що я в захваті🤩)
Відповісти
2022-10-31 17:43:58
1
Антон Шаталов
@Сандра Мей Оу, ґречно вам дякую... Такий довгий комент у мене під віршем вперше)
Відповісти
2022-10-31 18:46:06
1
Інші вірші поета
І світло й темрява... Дух незвичайний В містах Священної Русі Дивіться людині у очі
Інші поети
Enki En
@EnkiEn
Time_Fune
@Time_Fune
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2277
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2490