Рожевая юнь
Часом, зорі, що падають з неба живуть, Догораючи швидко спливають літа. В смерку рождається вічна рожевая юнь, А в голові знов і знов і усе чудеса. Хто у злиднях не жив — не відомо йому Про печалі земного буття. Про не з'їдений хліб хто не думає той, Неполишений серця биття. У коханні авжеж щастя й ласка прийде Й закружляє у вальсі душа. Хто не знає любов, її раптом знайде, Головне: "завжди вірить в дива". Хоч не знав ти того, що з тобою піде У бували людського життя, Що під градом, дощем як завжди підожде І прикриє від всяких оскал. Хто для тебе готовий зробити усе Хоч займе то важезних потуг. Аби в тебе у посмішці сяло лице, Ось для цього у тебе є друг У житті, як у казці трапляється так, Що хтось йде, а хтось знову вертає На місця де зосталась дитинства душа, Бо про тебе завжди пам'ятає. Хай почвари, сварки не руйнують хребти, Хай летять з вітровієм у даль, Тільки так нерозбитим залишишся ти, Тож про друзів своїх пам'ятай. Часом, зорі, що падають з неба живуть, Догораючи швидко спливають літа. В смерку рождається вічна рожевая юнь, А в голові знов і знов і усе чудеса ... А в голові знов і знов і усе чудеса ... І усе — чудеса!
2023-04-30 19:01:06
9
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Антон Шаталов
@Лео Лея дякую-дякую
Відповісти
2023-05-01 19:33:54
1
Антон Шаталов
@Іві Муррей дякую за відгук
Відповісти
2023-05-01 19:34:03
1
Іві Муррей
@Антон Шаталов О, це вам дякую, хочеться перечитувати цю поезію вічно, і відкривати щораз нові й нові перлини печуттів
Відповісти
2023-05-01 20:02:17
Подобається
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3070
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3352