Безталанні

Антон Шаталов

Ти не думай що роса, і зоряні висоти, Зутворилися зненацька із тіней. Океанами очей розквітає дні і ночі, Широчінь у снах погублених людей. І досі, і досі блукають в тумані, Без світла, неначе в кошмарі. Налякані щастям невидимі зграї, Одвіку навік безталанні.

2024-08-09 05:40:35

Інші вірші поета

Дорогою додому Записки безбожника Моя боротьба Я не найкращий, і я не найгірший

Інші поети

Varisha Rehman

@varisha__rehman

hawaii_palmafa

@hawaii_palmafa

oo_WoW_oo

@oo_WoW_oo

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

4089

Без вагань

МОРГАН РЕЙ

Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...

8686