Моя боротьба
Антон Шаталов
Та можливо я дуже дурний, Бо не знаю ніяк чого хочу. Чи любив би когось як курний, Чи літав би на крилах ночі... Може дійсно, дійсно дурний, Що не знає собі всяк спокою? Без прикидьки шугається тьми, Й випадково рождає героїв? Але ж точно, я дійсно дурний! Намагаюсь держати чесноти, У боях, коли б'ються орли, Я вмиваюсь від чорної крови. Адже дійсно, люблю мов дурний, Свою землю навічно вродливу, Рідну хату, і матір, і друзів таких, За котрих би упав у могилу. Я борюся за них і за них би згубив, Свою душу на житньому полі. Хай полюблять мене, як я їх полюбив, Досконалі мої надгерої! Не кажіть, не кажіть, що любов для дурних, Не кажіть про невбачність панове. Адже буду нещадно, я буду роки, В боротьбі боронити духове... Не лишуся у полі стояти дарма, Не змарную я шляху свойого! Розумійте, що юність — моя боротьба, Захопила навічно усього.
2023-02-26 21:24:14
7
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Антон Шаталов
@Veil ще триста разів дякую♥️
Відповісти
2023-02-26 21:32:48
1
ромашка лікарська
Неймовірно! Атмосфера свободи і боротьби. У саме серденько)
Відповісти
2023-02-27 21:17:38
Подобається
Антон Шаталов
@ромашка лікарська величезне дякую за відгук і за підписку♥️
Відповісти
2023-02-27 22:06:49
1
Інші вірші поета
Мáстерії і каліки Ego Чому?.. Записки безбожника
Інші поети
N. F.
@nastya_frankie
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2210
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6232