Дух незвичайний
Тихо над річкою, Дух підіймається — Свіжий, уранішній Вітер звертається: "А чи загубивсь десь Сріблястий рум'янець? А чи близенько вже Нічки окраєць?" Тихо над річкою, Дух роздувається — Сонце яскраве В небі здіймається. Пта́хи щебечуть, Ліс зашумівся, Долі перечуть В жарі обійстя. Тихо над річкою, Дух загубився — Віри, любови Час зупинився. Пара кохання, Знищена вранці. Це від картання Ми знову вигнанці, Більш не почується, Дух той над річкою. Стреться навіки Чорною стрічкою. День не настане. Сонце не згріє. Більш не повстане З решток надія.
2023-04-07 19:25:15
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2943
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4112