Дух незвичайний

Антон Шаталов

Тихо над річкою, Дух підіймається — Свіжий, уранішній Вітер звертається: "А чи загубивсь десь Сріблястий рум'янець? А чи близенько вже Нічки окраєць?" Тихо над річкою, Дух роздувається — Сонце яскраве В небі здіймається. Пта́хи щебечуть, Ліс зашумівся, Долі перечуть В жарі обійстя. Тихо над річкою, Дух загубився — Віри, любови Час зупинився. Пара кохання, Знищена вранці. Це від картання Ми знову вигнанці, Більш не почується, Дух той над річкою. Стреться навіки Чорною стрічкою. День не настане. Сонце не згріє. Більш не повстане З решток надія.

2023-04-07 19:25:15

Інші вірші поета

Пан Гранітний гульвіса Пташка Танець єлею та кинджалу

Інші поети

Boygene Borice

@theMiracol

Cassandra Primo

@cassandra_primo

ᴅɪᴀɴᴀ ғɪʟ

@DianaFil

Схожі вірші

Всі

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

8967

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6137