Бідування
Я віддалюсь від них, я зникну, Чи це мене вони зметуть, Із стежки довгої, як бруд? На корм піраніям здадуть, Коли та стане днина, Аби не заважав комусь (йому). А я любив їх злотоцінно, Переживав і вдень і вніч. Але для чого? Що отримав? На що себе я напоров? На бідування десь у тіні, У затінку старих думок.
15.12.2022
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Антон Шаталов
дякую за відгук)
Відповісти
15.12.2022, 16:23
Подобається
просто веселка
Гарно і сумно водночас ✨
Відповісти
15.12.2022, 17:27
1
Антон Шаталов
@просто веселка радий, що сподобалося
Відповісти
15.12.2022, 17:27
1
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2649
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8952