Бідування

Антон Шаталов

Я віддалюсь від них, я зникну, Чи це мене вони зметуть, Із стежки довгої, як бруд? На корм піраніям здадуть, Коли та стане днина, Аби не заважав комусь (йому). А я любив їх злотоцінно, Переживав і вдень і вніч. Але для чого? Що отримав? На що себе я напоров? На бідування десь у тіні, У затінку старих думок.

2022-12-15 15:56:36

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Антон Шаталов

дякую за відгук)

Відповісти

2022-12-15 16:23:45

Подобається

просто веселка

Гарно і сумно водночас ✨

Відповісти

2022-12-15 17:27:18

Антон Шаталов

@просто веселка радий, що сподобалося

Відповісти

2022-12-15 17:27:50

Інші вірші поета

Я не піду Мертвий кущ Як тебе не любити, Дирдине мій Ego rotam agitere

Інші поети

_Sveta_Sveta_

@_Sveta_Sveta_

Molly Walker

@mollywalker228

Siriin

@Siriin

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2007

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

1722