Уривок

Антон Шаталов

Я не знаю чому так страждаю. Я не знаю чому весь німий. Та, мабýть, бо не маю ще пари, Що хотіла б лишатись завжди. Утішати мої біль і сльози, Цілувати, вкусивши губу... Я лишаюся день на прольоти, Дожидаючи кращу пору....

2022-11-29 14:09:55

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Лео Лея

Все буде... Згодом)

Відповісти

2022-11-29 15:19:27

Антон Шаталов

@Лео Лея авжеж

Відповісти

2022-11-29 17:44:49

Інші вірші поета

Маніяк У темрятині... Валькір'я Одкровення

Інші поети

your_name

@your_name

@follower_number_0

Uina Ku

@mayor_hija

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

3757

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15810