А какая разніца?
Антон Шаталов
Какая разніца, якою є в нас мова? Какая разніца какой у нас язик? Ведь ми адмін народ і наше слова, Єдіна тоже - ось він, їх посил. Посил утирків, підлих маргіналів, Що думають що так завжди було: "На сході люди мовлять по-російськи На заході вкраїнською гуло..." Вони кидають різні аргументи, Про чєлюсть щось, про ще якусь бурду. А я дарую їм аплодисменти, І лагідно прошу пройти в... безодню
2022-10-11 20:29:44
14
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Nadine Tikhonovitch
Чудово!
Відповісти
2022-10-11 22:21:20
2
Антон Шаталов
@Nadine Tikhonovitch Щиро дякую)
Відповісти
2022-10-21 18:47:08
Подобається
Антон Шаталов
Найголовніше те, що сподобалося, дякую)
Відповісти
2022-10-21 18:47:27
Подобається
Інші вірші поета
Роялізм. Коло Думка IV Думка І Кураж пам'яті
Інші поети
Аня
@Ann_000
AnnaMary
@AnnaMary_
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5131
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5215