Повстання - Rebellionis

Антон Шаталов

О славна воле, муза вікова, Ні дим, ні мед, ні ще якийсь нектар, Ніхто тебе ніколи не замінить, Бо ти — життя, життя моє єдине... (Тобі воспівую завжди свої слова) ... Якби ж ти знала, дружбо моя воле, Болить як в мене часто голова, Коли збагну, що втратити свободи, В залізну клітку, гнити там щодня, Під тінями страшенної неволі, І чути голос смерти десь здаля, Спинивши найбурхливіші потоки, Щомиті можу втрапити і я... Коли офірують комусь некрозне тіло — Готують, щоб відправить на той світ, Єдину й життєдайну силу — душу, Ганебно втрачену вперед на тисяч літ, А потім крутиш в голові лихий сюжет, Коли погас промокнувший запал, Котрим всяк час орудував поет. Куди сховалася нескорена мораль? В болото утікла, а чи за пагорб? Чекає іншої можливости? Ту мить, Аби повстати ярою в огні, Із попелу страшного покарання — Кінця свободи? Думаю, що ні... Бо ще у муках корчуться, страждають, Щодуху людську мову відбирають, Бо ще не заряснів святий огень, Котрий ознаменує новий день.

2023-01-10 22:42:27

6

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Честер Фінч

Файно написано👏

Відповісти

2023-01-10 22:43:43

Подобається

Veil

Надзвичайно. Це просто космос. Я в захваті від вірша 😍

Відповісти

2023-01-10 22:59:03

Подобається

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

2458

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

3930