Романтика...

Антон Шаталов

Романтика знеструмленого міста — Неперевершена. Невидна довга вулиця — Замучена Машинами й людьми. Ні вогника внизу, а нагорі — Так біло, біло і страшенно невідомо... Чому ніхто не помічає дива? Лиш я один під зорями стою, Як в бронзі героїчний офіцер, У даль упевнено за небокрай дивлюсь. А чи не буде у житті іще хвилини, Аби я знов замріяно дививсь, На розкіш всипаного зоріями неба, І у фантазіях здіймався би у вись? Та й так, щоб моє тіло брало трепіт, Й навічно б у надхмар'ї загубивсь?

2022-11-23 18:54:40

Інші вірші поета

У темрятині... Кава з вишнею Маніяк Дві барви, що живуть в мені

Інші поети

Анастасия

@_stiich

Mrs Monica L

@MrsMonica

Юлія Мушак

@yulia_mushak

Схожі вірші

Всі

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

2469

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

1560