Романтика...
Романтика знеструмленого міста — Неперевершена. Невидна довга вулиця — Замучена Машинами й людьми. Ні вогника внизу, а нагорі — Так біло, біло і страшенно невідомо... Чому ніхто не помічає дива? Лиш я один під зорями стою, Як в бронзі героїчний офіцер, У даль упевнено за небокрай дивлюсь. А чи не буде у житті іще хвилини, Аби я знов замріяно дививсь, На розкіш всипаного зоріями неба, І у фантазіях здіймався би у вись? Та й так, щоб моє тіло брало трепіт, Й навічно б у надхмар'ї загубивсь?
2022-11-23 18:54:40
2
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3677
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2536