Клич
Дайте клич і ми підем, Щоб звернути гори. Надвисокі, наднизькі, Жовто-гарбузові Хай нам сурми заревуть, Срібно-металеві. У похід най кличуть, в путь, Зорі кришталеві. (Все що проти постоїть, Упаде без сили. Ми в потузі славних днів, Міцність наростили.) У журбі чи у біді, Душу вбивши мертву, Наче криця ми підем, Жертвою на жертву. І нехай кричать тривоги, вічно чорнороті. Дайте клич, і ми підем, Щоб звернути гори.
2023-02-04 20:13:29
5
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9730
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1999