Клич
Дайте клич і ми підем, Щоб звернути гори. Надвисокі, наднизькі, Жовто-гарбузові Хай нам сурми заревуть, Срібно-металеві. У похід най кличуть, в путь, Зорі кришталеві. (Все що проти постоїть, Упаде без сили. Ми в потузі славних днів, Міцність наростили.) У журбі чи у біді, Душу вбивши мертву, Наче криця ми підем, Жертвою на жертву. І нехай кричать тривоги, вічно чорнороті. Дайте клич, і ми підем, Щоб звернути гори.
2023-02-04 20:13:29
5
0
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5513
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4230