Дощ... І знову іде дощ
Антон Шаталов
Дощ... І знову іде дощ. В густезних хмарах нездійсненних порч, Несеться клятий наче напролом Він знову йде, цей дощ... Ізрання по вікні вода тарабанить, Гремище надімною знову бархотить Як бас триклятого Шопенового маршу А я ще й хочу стрибнути у пащу Де вже не буде лиха, слави і добра Де буду я.. де буду тільки я
2022-10-02 19:21:27
7
0
Інші вірші поета
Дві барви, що живуть в мені Пурпур Весна Одальна увертюра
Інші поети
Лео Лея
@lesya_yurp
Rogachova
@Rogachova
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3786
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4840