Дві барви, що живуть в мені
Дві барви, що живуть в мені — Червона й чорна, Мов пустеля ночі, Що захлинулася спотворена в крові. Дві барви, що яскрять в огні, Тріпочуться, палають Та не тліють. І віра в правду вклалася до рук, А віра та сталить потужно дух, І сяє золотом на променях зорі, Що зветься Сонцем. І небо у тих барвах в пилині, До ранку ще породжували горе, Та не ті: Не чорна і червона мов прокляття, А як блакить і золото ланів Єднаються у зареві багаття, І досі ще лякають ворогів. Мої ті барви вічні і нетлінні, Червона й чорна, жовта й голуба, У них життя, із ними мої мрії, У них живе велична боротьба!
2023-08-24 20:05:20
9
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1543
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8243