Маніяк
Я не забуду ці роки — Роки кохання і журби, Печалей, радости, буття... Нажаль немає вороття Туди, де все воно було І враз, немовби загуло Кудись далеко, так далеко, О чорно-жовта літня спеко, Верни то все, і хоч не треба Переверни з долів до неба Усе що стане на шляху, Аби хоч раз іще вернуть Приємності минувші... Але ж то ні, уже ніяк, Плин часу — гордий маніяк.
2023-06-02 19:13:34
6
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1999
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
5725