Під ревкотіння димарів...
Антон Шаталов
Під ревкотіння димарів, Що і не чуть вітрів шумів. Під гавкотіння прайду гордих, Гнилих, накурених, голодних, Із димом голова як вата, Важка на плечах минтиля, Узять хвалу і честь солдата, Пішло невтішене теля. На подвиг замахнулось горде, Криве, обдурене, потворне, Аби вбивать невинний люд, Мистецько створеная лють, У поміч йде... Йому однаково на смерть. Жував би дурень навіть дерть, Аби йому давали слави, Аби його внесли в солдати, Убитого, потворного, Скривавленого, гордого. Навік він в кістяних обіймах, Товаришки з косою, Бо як гармати ревкотіли, Простився з головою...
2023-01-20 16:32:20
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Антон Шаталов
дякую за відгук
Відповісти
2023-01-20 19:18:38
Подобається
Інші вірші поета
... Ми живемо і йдемо до волі за Нездійснена жага
Інші поети
R E
@Rocks_Eyha
TheCoalwalker
@TheCoalwalker
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2215
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2855