за

Антон Шаталов

Ти не помреш, ти будеш жити, Такі як ти — не помирають, У пам'ять людям проникають, В душі живуть після кончини. І може там десь є той рай, В який ти зринеш, мов комета, Я в пеклі згину, і нехай, Без тебе зникне жить потреба.

2024-04-13 20:19:25

Інші вірші поета

Диво Поліське Демісезонність Кесареве Кесареві Veni, vidi, vici

Інші поети

CVLD BLVVDED

@Zaharchuk_Arsen

Educatorus Librarium

@educatorusdigitelli

Роман Тихий

@volodimir_romanenko

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

10210

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

4773