Йордан
Антон Шаталов
Серед пустелі зарево іскриться, І групка тамотешніх ошива. Над ними проліта огненна птиця, За нею піднялася ще одна. Реве земля, повітря закіпає, Рікою кров тече в святий Йордан. Вони ще досі марять білим Раєм, Стихія заокруглюється в тан. Над ними Сонце, місяць білобокий, І огнева жарптиць, із лави пера, Змінився світ навчіно відтепера, Як заревів Йордан блакитноокий.
2023-10-07 19:42:26
4
0
Інші вірші поета
У найжаркішу серпеневу мить Думка III Тактика(Романтика) Дегенерат
Інші поети
cheska Bailey
@Francheska_Bailey
sofikoo
@sofikoo
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5016
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5131