Рапід

Антон Шаталов

Чорно-білий рапід затягнувся повільною ниткою, наднуарно явився у світлі денної пори. Безфортунно радів, керував я миттєвостю тихою, і бездумно просив щоб рапідом минали роки. Ранок швидко пропав, день злетів, ніби порох гранатовий. Надвечір'я спустилось, як зірка засяла вгорі. Задухмянив Морфей, закрутивсь між залізними ґратами й вітерцем розпочав, задувати життєві огні. Чом повільність ота швидкоплинністю враз замінилася? Чом нуарність ще досі не грає яскравими барвами? Не прошу кольорів, що у мріях моїх не з'явилися, лиш прошу, щоб рапід загорівся огнями гранатними.

2024-06-05 23:16:27

Інші вірші поета

Маніяк Альбом Дивіться людині у очі Коли завмирає серце

Інші поети

Вячеслав Коголь

@vkol

Natalochka

@Nata_Natochka

Olya

@raynor

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15956

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

9077