Рапід
Антон Шаталов
Чорно-білий рапід затягнувся повільною ниткою, наднуарно явився у світлі денної пори. Безфортунно радів, керував я миттєвостю тихою, і бездумно просив щоб рапідом минали роки. Ранок швидко пропав, день злетів, ніби порох гранатовий. Надвечір'я спустилось, як зірка засяла вгорі. Задухмянив Морфей, закрутивсь між залізними ґратами й вітерцем розпочав, задувати життєві огні. Чом повільність ота швидкоплинністю враз замінилася? Чом нуарність ще досі не грає яскравими барвами? Не прошу кольорів, що у мріях моїх не з'явилися, лиш прошу, щоб рапід загорівся огнями гранатними.
2024-06-05 23:16:27
2
0
Інші вірші поета
Україно ... У місці де тебе колись побачив Весна Колекціонер реакцій
Інші поети
ikram tahr
@ikram_tahr
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2912
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10709