Лихочинниця
Антон Шаталов
Плаче, стогне вся руїна, Піняться, ревуть моря. Громом кличеться негода, Бас напружений луна, Ширше, ширше розгуляйся! Захопи всі континенти, Хвиле, бий! Гартуй стилети — Безвісті крадеться тьма! Буря дужче все панує, Шибки б'ються навмання, В жилах кров жарка холоне, Смерть розважливо гуля, Ширше, ширше підіймайся, Вітре з невідомих круч, Жий! Жартуй! Чини нещастя! Круговертю муч та муч! Крешуть блискавки огнями, Стогне втомлена земля, Барабаняться литаври, Кожний третій помира, Ширше, ширше роздувайся, Вогнище, пали катів! Народилось нове щастя! Його промінь загорів! Гніт з кайданами порвався, І дуркує досі шторм, Де ж ти, спокій, подівався? Чом сказився мов юрод? Ширше, ширше розтікайся Море трупів з темноти, Бійся гад цей світ пропащий, Знай: тобі вже не втікти! Стихло все. Мовчить руїна. Не ревуть в жаху моря, Віджила стихія вільна, Відштормила, відгула. Розгорися! Розбушуйся! З мертвих, буре, знов повстань! Ширше! Ширше!.. вже не чуєш, Лихочиннице моя...
2024-06-20 21:52:59
3
0
Інші вірші поета
Уривок В містах Священної Русі Ідеал Бідування
Інші поети
Ann Hensel
@d0ntvv0rry
MaggieB
@MaggieB
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5001
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1812