У найжаркішу серпеневу мить

Антон Шаталов

Мені подобається гуркіт поїздів, І шум вітрів, що листя шарудить. Я закохавсь в асфальт котрий горів, У найжаркішу серпенéву мить. І він палав, палає, й обпікає, Буденні речі, тіло й мою душу. Я чую запах вічного, я мушу, Спинитись на хвилину попід сонця — Нехай пече замріяне лице: Я покохав, я жити хочу дуже, Нехай в мені і далі все живе!

2023-08-11 23:38:36

Інші вірші поета

Я зараз п'яний... Пан Гранітний Кривава праведність Війна і мир

Інші поети

Daisy Daisy

@daisy_daisy

Akah Moth

@AkahMothPurpleCarbone14

Анастасія

@onishchak

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2556

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4612