Рай
Я пам'ятаю лиш одне, Як в день похмурий, нелюб'язний Зустрів тебе. Твій смак, твої уста Я тільки в мріях знав, І в очі не дививсь Тому, що побоявсь. Але ж, чому цей світ жорстокий, Чому сконструював я дотеп, Коли в думках, віршах, піснях Про тебе віється печаль? Чому не зміг сказать: "люблю" Чому зробив собі біду? Хоч я позаду, та ти знай, Мій непростий закритий рай, Що доки хтось тебе п'янить, І доступ клятий закриває. Із серцем, наче жар палким, Можливості дурний чекає.
2022-12-09 11:54:04
2
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Н Ф
Прекрасний вірш) Чомусь більшість мужчин боїться того слова "люблю",як чорт ладану). Воно ж таке просте і мелодійне,щире і відверте.Чому ж тоді так важко його вимовити?
Відповісти
2022-12-09 18:04:02
1
Антон Шаталов
@Н Ф не розумію цього теж, але, мабуть, я переступив поріг страху і готовий сказати прямо
Відповісти
2022-12-09 18:17:08
1
Н Ф
Тоді,це вселяє надію,що все складеться як найкраще)
Відповісти
2022-12-09 18:18:03
1
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9730
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
5725