У місці де тебе колись побачив
А я ще досі тамочки сиджу, У місці де тебе колись побачив, Де вперше зрозумів твою красу, Що місяця серпанком вкрилась наче. У місці де тебе колись побачив, Чекаю знов під зливами дощу, Аби узріти чисту, незрівнянну І вільну наче птах на висоті, Що хоче ласки, хоче політати І полетить далеко на крилі, Зламавши надокучливії ґрати, Бо вільна наче птах на висоті. І коли скажеш ти мені уже: "віддай", То я віддам себе і свóю душу, І далі буду ждать на самоті, У місці де тебе колись побачив. І хай гримить гроза і йдуть дощі, Тебе мені завжди не вистачає, І хай мене й не вистачить тобі, Але борись і визволись з під ката, Багнюкою чекання не пливи, А в місці де тебе колись побачив, Ще досі сили кажуть: "підожди".
2023-08-10 14:03:17
9
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2813
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2064