Гра в життя
Удар меча об камінь тлінний, І бах гармати чуть здаля. Свистить біда десь у повітрі, Й реве скривавлена земля. Гартується метал у крові, Усмоктує клинок життя, Котре забрав він мимоволі, Чи з волі власного царя. Це гра - не лихо, просто гра, Між добрим й злим, для кого як... Де щастя, радість і журба, Де є життя, де смерть одна. Де істину оберігає Герой, що голову кладе. Де хтось брехню в собі тримає, І чудить всякий час дурне. Де досі сніг, де завірюха, Де грім гримить й гуля гроза, У когось завершилась мука, А хтось свою мечем почав... А в поросі, в диму, в крові, Ще буде жевріять життя, Якщо хтось б'ється вдалині, Тоді й продовжується гра...
2022-11-02 19:11:22
5
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Антон Шаталов
@Сандра Мей багацько разів дякую за приємний відгук)))
Відповісти
2022-11-02 19:31:19
1
Н Ф
Гарно написано,якраз на часі. Склалося враження,що думки лилися з самого серця автора
Відповісти
2022-11-02 20:55:22
1
Антон Шаталов
@Н Ф щиро дякую за добрий відгук
Відповісти
2022-11-03 09:16:21
1
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9472
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2855