Дегенерат
Хтось каже що геніальний, Задерши вгору носа, Та просто ненормальний Ще й нецензурна поза Повсяк в твоїм житті, Аби ж вона, аби ж її, Усе ковтать, ковтать, ковтать, Продовжується клята рать, Десь глибоко, так глибоко, Що вже не знайдеться тепера, Й не полетить стара химера, Шукать тобі дискримінанти, Пігулки-антидепресанти, Помилки в розв'язку рівнянь, Що зможуть дух тобі піднять... Ота вся ваша дегенератиність: Не зникла, а живе І чорт побрав би наративність: Дегенерат теж вмре..!
2023-07-28 11:01:59
4
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2175
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3786