МЕТЕЛИК
вечір з'їв сонце, і вона увійшла, як тінь, легка, як шовк... метелик на спині, танцював, наче, спогади старіх гріхів. смалець і попіл, дим і алкоголь, життя дешевих драм. ти, підлий сучий сину, завжди думав, що знатимеш, де вона сидить в темряві? спостерігав за нею, пропиваючі жалюгідне життя. вона сміялась, її сміх - гієна в пустелі злості, її шкіра - оксамит крові, я б хотів, щоб ця ніч була кінцем, та я був не правий, але, вона залишила слід, шрам чудний, і брудний... метелик летів, а я дивився, як зникала вона, як зникали надії, кожен раз, кожен раз як, шукав викрадений сенс у чарці глибокій, у проклятих віршах, що ніколи не були написані, як і твоя любов. сука, ти думала, що я можу витримати? того метелика якого, тримала в своїй спині... але завжди була більше, ніж те, що тепер ти знаєш, ті спогади - це ти, ти - пил чужих крил.
27.05.2024
0
0
Схожі вірші
Всі
Присвячую
Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.
73
4
3737
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1900