#35
Ці очі... в них можна потонути. І не знайшовши рятувальний круг, У темряві тій синій нáвічно заснути, Піти на дно на чорну глибину. Туди, де сонця променів ніхто не бачив, Де вічні сни дрімають на піску. Де ноти суму поміж хвилями лунають, Допоки хтось живий туди не зазирнув. Ти лиш поглянь в блакиті ту безодню, Вона тебе поглине вщент - ти на межі: Або покинь мерщій душі моєї море, Або пливи зі мною весь невічний вік.
2021-09-12 10:25:32
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Олег Шемчук (ОЛШ)
Чудовий вірш!
Відповісти
2021-11-22 03:47:23
1
Adaira
Дякую⚘
Відповісти
2021-11-22 10:13:50
Подобається
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2095
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1971