#35
Ці очі... в них можна потонути. І не знайшовши рятувальний круг, У темряві тій синій нáвічно заснути, Піти на дно на чорну глибину. Туди, де сонця променів ніхто не бачив, Де вічні сни дрімають на піску. Де ноти суму поміж хвилями лунають, Допоки хтось живий туди не зазирнув. Ти лиш поглянь в блакиті ту безодню, Вона тебе поглине вщент - ти на межі: Або покинь мерщій душі моєї море, Або пливи зі мною весь невічний вік.
2021-09-12 10:25:32
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Олег Шемчук (ОЛШ)
Чудовий вірш!
Відповісти
2021-11-22 03:47:23
1
Adaira
Дякую⚘
Відповісти
2021-11-22 10:13:50
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3290
Присвячую
Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.
73
4
5274