#29
Де є тéмний ліс, там загублений лис
Шукав стежку до вороття.
Так я довго блукала в твóєму сні,
Що потрапила в сад забуття.
Там скульптури химер, порóслі плющем,
І руїни давніх споруд,
Де хоробрий Він коханням й мечем
Захищав Її від облуд.
Там на тернах колючих квіти цвітуть,
В'юнкі стежки манять у даль.
Може саду старого забуті гілки
Вкажуть шлях, яким ти гуляв.
Так і йшла поміж верб і могутніх дубів,
Що шепочуться тихо вночі.
Пробиралась углиб невимовних мрій
По саду твоєї душі.
Одяглося вже сонце в рожеву вуаль:
Нерухомий ти поруч стояв
Розсипàлась уламками, неначе кришталь -
Ти мене там не чекав.
2020
.
.
.
2021-03-26 20:05:10
6
0