#19

Adaira

Як навіки це стерти з пам'яті? Лише два вечори, а застигли в моїй голові як троянди тобою не подаровані у хрустальній вазі зів'януті. Як забути мені твої дотики? Я не хочу їх більше згадувати. Здається, ми побачили один в одному лише недоліки. Ми ті, хто в людях зовсім не вміє тямити. Як добре, що ми зрозуміли одразу - наші душі - галактики чужі. Щоб та історія завершилась не розпочавшись, Лишили по собі на згадку два погляди: холодні й мовчазні. На моєму обличчі застигнуть ворожі гримаси. Ти лишив лиш гіркий післясмак. Так клялася його понад усе ненавидіти, Та згадую кожну непотрібну деталь. 2018 . . .

26.03.2021

Інші вірші поета

#22 #29 #34 #7

Інші поети

Влад Кирик

@kirik_vlad_maths

oo_WoW_oo

@oo_WoW_oo

Elana

@Elana

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

12388

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

2641