#2
Я закохалася весною. Я покохала восени. І я зневірилась зимою, Коли на плечі падав перший сніг. Я тихо сіяла любов, Та цвіту ти її не бачив. Шукав букети у садах чужих - Мої ж бо квіти пропадали. А я чекала, вірила, жила. Іскра палала, серце покидати не хотіла. Душа кричала - та мовчала я. Мовчала, мріяла, і так любила. Не розуміла, як сама себе вбиваю. Зізналась в чистих почуттях тобі - А ти сказав: "Пробач, тебе не пам'ятаю...", - І тут все обірвалося в мені. Тоді від холоду твого, а не зими, Погасла іскра у серці моїм. Та крила виросли - і сили надали. Змінилась я. Змінилась назавжди. Я вже не буду та, якою ти мене зустрів. Кричатиму, коли захочу замовчати, І плакать буду, стримуючи сміх. Бо я змінилася. Змінилась назавжди. Я закохалася весною. Я покохала восени. І я зневірилась зимою, А ти мене не зрозумів ще навесні. 2017 . . .
2021-03-26 00:48:47
4
0
Інші поети
Rodrigo Crespo
@rodrigo_crespo
Mari Mey
@MariChan
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6678
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2230